Кафе У Жеки - Форум СТБ

Резервная площадка Кафе У Жеки Форума СТБ


Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Кафе У Жеки - Форум СТБ » Кафе "У Жеки" » Попкорн (общество, политика) » Попкорн (флудильня) - Том VIII

Попкорн (флудильня) - Том VIII

На страницу : Предыдущий  1, 2, 3, 4, 5 ... 35 ... 67  Следующий

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз  Сообщение [Страница 4 из 67]

orli

orli
Постоялец
Постоялец
Первое сообщение в теме :

Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 9b778c42ea_9785156_12756943
©nolik


Когда в реале станет всё тоскливо
Ты только сам исправить не берись
Сюда всегда иди,и так,вроде игриво
Хрустя попкорном,флудом поделись

©Математик


Лялька

Лялька
Гуру
Гуру
Масёк пишет:Лялечка! Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 2282262043 Респект!!  и доброго вечера!!

Wład пишет:Доброго Вечера! Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 940518261
Доброго вечера, Влад! Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 1863031622   Как Вам такое сообщение? Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 3829237429  Конечно уже не раз готовились и к апокалипсису, и к концу света, и к темноте и вот опять,  новость была опубликована самим главой НАСА Чарльзом Болденом. С 16 по 22 декабря 2014 Земля на 6 дней погрузится в темноту.   Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 1180323153


---------------------------------------------------------
"Нет врага более жестокого, чем прежний друг" - Андре Моруа.

Wład

Wład
Гуру
Гуру
Лялька пишет:Доброго вечера, Влад! Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 1863031622   Как Вам такое сообщение? Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 3829237429  Конечно уже не раз готовились и к апокалипсису, и к концу света, и к темноте и вот опять,  новость была опубликована самим главой НАСА Чарльзом Болденом. С 16 по 22 декабря 2014 Земля на 6 дней погрузится в темноту.   Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 1180323153

Привет Лялька!Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 2282262043  

Мы уже пережили конец света в 2012,и это переживём  Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 2176014025


---------------------------------------------------------
"Armia baranów, której przewodzi lew, jest silniejsza od armii lwów, prowadzonej przez barana..."

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Юрий Бутусов
8 ч. · Киев · отредактировано · 
ИЛИ РЕФОРМЫ, ИЛИ КУЛЯВЛОБ ПРЕЗИДЕНТУ, КАБМИНУ И РАДЕ
Отсутствие у Украины денег, иностранных кредитов во время иностранного вторжения - это не беда. Это наш единственный шанс.
Давайте будем реалистами - у нас пока еще нет государства. У нас была экономически зависимая от Москвы территория. Дикое поле, прекрасно описанное в романах Сенкевича. Только теперь козаки спустя 400 лет решили отделиться от Российской империи и вернуться обратно в Европу.
Мы сделали революцию, чтобы показать всему миру - мы можем играть в высшей лиге, мы можем быть конкурентоспособными. Ок, говорит мир, но нам нужны гарантии, что вы самостоятельно сможете выжить. Мы должны организовать государство так, чтобы сформулировать проекты, расписать программу реализации, и тогда под эту понятную логику мы получим кредиты. И никак иначе, потому что независимые люди обязаны кредиты возвращать!

У новой Верховной Рады есть только одна перспектива - сформировать правительство и провести немедленно реформы, заслужить доверие Запада не словами - а конкретными бизнес-планами, конкретными прозрачными инфраструктурными проектами, и государством, где чиновники несут ответственность за свои действия и особенно - за бездействие. Бездействие прощать нельзя, потому что сегодня в Украине бездействие - это значит предательство. Тот, кто проводит реформы в Украине - друг, тот, кто объясняет, почему реформы не получаются - враг. ВРАГ, которого надо уничтожать.
Потому что сегодня нас поставили перед стенкой - или мы построим государство, которое сможет себя защитить - или мы сдохнем. Угроза ясна и ужасна. Это главный вызов в жизни нашего поколения. И именно поэтому я уверен в победе.


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Тарас Березовец
23 ноября в 16:06 · 
Путин открыл "корень" своих проблем. 
P.S. Редактора за этот заголовок теперь расстреляют, да?

Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 10404498_963304167032919_8331835549729083549_n


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
О ДРУЗЬЯХ-ТОВАРИЩАХ, или ОБРАЗЦОВЫЙ ДОНОС
Этот документ советской эпохи - донесение на писателя Андрея Платонова - появился ровно 69 лет назад. Доноситель - без сомнения - писатель: и память у него цепкая - "магнитофонная", и рука вполне набита. И что с Андреем Платоновичем он в доверительных отношениях - очевидно. В последних записных книжках Платонова телефонов коллег не больше двух десятков, все абоненты хорошо известны: Шкловский, Шолохов, Лидин, Бек, Гроссман, Фадеев, Фраерман... Со скрипом отдавая документы для печати, КГБ-ФСБ верны своему принципу: имена доносчиков неизменно купируют. Принцип, конечно, сучий: подозревайте, кого хотите, а лучше - всех и каждого.

Д О Н Е С Е Н И Е 
3-й ОТДЕЛ 2-го УПРАВЛЕНИЯ НКГБ СССР
5 апреля 1945 г.
Неделю назад Андрей ПЛАТОНОВ позвонил ко мне по телефону и высказал желание повидаться. Был уже поздний вечер. <...> 
Вначале речь его была бессвязной; тяжелое впечатление производил надрыв, с которым ПЛАТОНОВ рассказывал о себе, о своей семейной жизни, о своих неудачах в литературе. Во всем этом было что-то патологическое. Мысль его все время возвращалась к смерти сына, потери которого он не может забыть. О своей болезни - ПЛАТОНОВ недавно заболел туберкулезом в тяжелой форме - он говорит как о «благосклонности судьбы, которая хочет сократить сроки его жизни». Жизнь он воспринимает как страдание, как бесплодную борьбу с человеческой грубостью и гонение на свободную мысль. Эти жалобы чередуются у него с повышенной самооценкой, с презрительной оценкой всех его литературных собратий. <...>
«За что вы все меня преследуете? - восклицал ПЛАТОНОВ, - вы, вы все? Товарищи, я знаю, преследуют из зависти. Редакторы - из трусости. Их корчит от испуга, когда я показываю истинную русскую душу, не препарированную всеми этими азбуками коммунизма. А ЦК за что меня преследует? А Политбюро? Вот, нашли себе врага в лице писателя Платонова! Тоже - какой страшный враг, пишет о страдании человека, о глубине его души. Будто так уж это страшно, что Платонова нужно травить в газетах, запрещать и снимать его рассказы, обрекать его на молчание и на недоедание? Несправедливо это и подло. Тоже это ваше Политбюро! Роботы ему нужны, а не живые люди, роботы, которые и говорят, и движутся при помощи электричества. И думают при помощи электричества. Политбюро нажмет кнопочку, и все сто восемьдесят миллионов роботов враз заговорят, как секретари райкомов. Нажмут кнопочку - и все пятьсот, или сколько там их есть, писателей, враз запишут, как горбатовы». Он вдруг закричал: «Не буду холопом! Не хочу быть холопом!» 
<...> Он стал говорить о том, что чувствует себя гражданином мира, чуждым расовых предрассудков, ...верным последователем советской власти. Но советская власть ошибается, держа курс на затемнение человеческого разума. «Рассудочная и догматическая доктрина марксизма, как она у нас насаждается, равносильна внедрению невежества и убийству пытливой мысли. Все это ведет к военной мощи государства, подобно тому, как однообразная и нерассуждающая дисциплина армии ведет к ее боеспособности. Но что хорошо для армии, то нехорошо для государства. Если государство будет состоять только из одних солдат, мыслящих по уставу, то, несмотря на свою военную мощь, оно будет реакционным государством и пойдет не вперед, а назад. Уставная литература, которую у нас насаждают, помогает шагистике, но убивает душевную жизнь. Если николаевская Россия была жандармом Европы, то СССР становится красным жандармом Европы. Как свидетельствует история, все военные империи, несмотря на их могущество, рассыпались в прах. Наша революция начинала, как светлая идея человечества, а кончает, как военное государство. И то, что раньше было душой движения, теперь выродилось в лицемерие или в подстановку понятий: свободой у нас называют принуждение, а демократизмом диктатуру назначенцев». Эту, не лишенную известной стройности «концепцию» ПЛАТОНОВ не захотел развить дальше <...> ПЛАТОНОВ стал говорить о том, что он «разбросал всех своих друзей» потому, что убедился, что люди живут сейчас не по внутреннему закону свободы, а по внешнему предначертанию и все они сукины дети. Здесь последовало перечисление ряда писателей и огульное осуждение их морального поведения. Исключение составил только Василий ГРОССМАН, которого ПЛАТОНОВ ставит высоко и как скромного человека, и как честного писателя. «Даже критика его хвалит, а вот Политбюро не жалует, не замечает, даже кости ему не бросило ни разу со своего барского стола». <...> Я спросил его, как он относится к А.Яковлеву. Платонов махнул рукой сказал: «А разве есть такой писатель? По-моему, это не писатель, а только член Союза».
Верно: 
Старший оперативный уполномоченный отделения 3-го отдела 2-го управления НКГБ <подпись>
(Ф. К 1 ос. Оп. 11. Д. 52. Л. 84-85. Копия. Машинопись)
© Центральный архив ФСБ России.


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 10393944_10205279741375705_3678051167755309365_n
ВІД ЯКОЇ СПАДЩИНИ НАМ ВАРТО ВІДМОВИТИСЬ?
Після очевидної перемоги на виборах у Росії партій комуністичного й фашистського спрямування знову з усією гостротою постало питання про використання певних спільниз з нашою північною СУСІДКОЮ просторів. Що стосується так званого «економічного простору», то, здається, сам хід подій виніс йому смертний вирок. Насильний «викид» України з рублевої зони, паливний шантаж примусили Київ розпрощатися з ілюзіями братерських економічних обіймів і вже сьогодні пильніше поглянути на ситуацію у своїй власній державі. Навіть заповзяті прихильники економічного союзу між двома нашими державами починають усвідомлювати, що комунофашисти, які правлять у Росії, можуть поставити хрест на всіх і всіляких реформах. І не лише у себе, а й в інших, слабших державах СНД. За таких умов економічний альянсз Росією смерті подібний.

Спойлер:
Не «витанцьовується» й спільний військово-стратегічний простір.
Позиція Росії шоло Севастополя та Криму, намагання ізолювати Ук-
раїну в міжнароцних організаціях, звести наклеп на її ядерну політику дуже переконливо демонструють неспроможність тих, хто мріє про спільну оборону, спільні збройні сили. Тут можливий тільки один союз - союз наглядача з ув*язненим, і хто в Україні, крім, звичайно, Гриньова та Кучми, погодиться сьогодні марширувати під барабан Жириновського!
Залишається ше один спільний простір - культурний. Та з ним як-
раз ситуація складніша. В Україні знайдуться мільйони прихильників такого простору, які свято вірять у те, що наша держава не проживе без каналу «Останкіно», московсько-петербурзьких поп-груп чи мільйонних тиражів усіляких «анжелік» російською мовою. Тепер до цього ширвжитку додадуться брошури з промовами Жириновського та Зюганова,
МІЛЬЙОНИ разів повторені заклики злитися в єдиний, могутній Союз!це, природно, якщо міркувати на обивательському рівні. На більш серйозному - інтелігентському і навіть владному - рівні висловлюється думка, що реформа школи в Україні; системи вищої освіти, переорієнтація їх на потреби національного відродження негативно вплинуть на культурні зв*язки з нашим північним сусідом, зроблять недоступними .для українського народу величезні досягнення російської культури. Іноді в полеміці проскакує й така теза: самі українці мало що створили на ниві духовній (крім гопака й мелодрами), а тому нехай беруть велику ложку і черпають із сусідського культурного казана все, що тільки доступне.
Не буду ні спростовувати, ні пдтримувати цю тезу. Скажу одне: від
неї сильно пахне невіглаством, а невігласам завжди бракувало не
тільки істинних знань, а й елементарної логіки. Тож краще задекларуйм: Україна повинна бути відкритою для будь-якого культурного багажу, звідки б він не походив. Але за однієї умови: це повинен бути справжній культурний багаж, а не ерзац, не фальшивка. 
Нам потрібні цінності високої культури, а не те, що під руку попадається. Від цих фальшивок наш народ і так уже багато в чому потерпів, апріорі приймаючи все, шо йде від Москви.
Москва - найкраще місто світу. Серце нашої Вітчизни. Земля почи-
нається з Кремля. Наймудріші царі - Іван Грозний та Петро І. Найви-
датніші полководці - Олександр Суворов та Михайло Кутузов. Найвизначніші в світі письменники - Лев Толстой та Федір Достоєвський.
Найгеніальніший мислитель - Ленін. «От тайги до британских морей
Красная Армия всех сильней». Росія нікого не пригнічувала. всі народи приєднувалися до неї добровільно. Без російської культури усі б ми були б дикунами. Російський народ - наймудріший, найдемократичніший, найбільш інтернаціональний у світі, одне слово, як зволив висловитися товариш Сталін, «керівний народ».
Цей список сумнівних постулатів. які вбивали в нашу свідомість, поичинаючи з дитсадка.можна продовжувати до нескінченності. І втовкмачували їх нам з однією метою: ми повинні вірити у вищість російської нації і російської культури, вважаючи своє, рідне хоч і милим серцю, але другорядним і необов'язковим, таким, що коли воно помре після злиття націй в одну сім*ю народів, то за ним і шкодувати не варто!
Така була стратегія і тактика імперського виховання неросійських народів, націлена на їх повну і остаточну асиміляцію.
Та минув час, і поступово почалося прозріння. Почалось, тому що
сам процес перебуває лише в первісній стадії. Абсолютна більшість нашого населення досі вважає, що все створене сусідами можна оптом пе-реносити на український ґрунт і культивувати у безрозмірній кількості.
І не буде ВІД цього ні переїдання, ні отруєння, оскільки вся російська
культура - це, користуючись сучасною термінологією, абсолютно екологічно чистий продукт, замішаний виключно на ідеях добра, гуманізму, справедливості, працелюбності. Якби ж то так!
Я розумію, що тема цієї статті - матерія тонка, яка
потреьує грунтовних досліджень, а тому не збираюсь й вичерпувати.
Моє завдання скромніше: нагадати про деякі маловідомі та невідомі
істини, дати читачеві можливість подумати, чи варто зчиняти галас навколо єдиного культурного інформаційного простору. Можливо, є сенс взятися за відродження власних культурних цінностей? А щоб мене не звинувачували в русофобії та українському великодержавному шовінізмі, постараюся звертатися передусім до праць рощйських авторів, авторитет яких визнаний у всьому світі.
Отже, про яку культуру піде мова? Не тільки про культуру танцю або письменництва, а й про ту ширшу, яку енциклопедії визначають як «сукупність практичних, матеріальних і духовних досягнень суспільства, які відображають історично досягнутий рівень суспільства ї людини та втілюються у результатах продуктивної діяльності».
У нас не перевелися ще аматори повторювати, що Київська Русь
культурна колиска трьох словіянських народів, і що цю культурну
спільність вони зберегли до наших днів. І чомусь ніхто не згадує, що з ряду історичних причин один з народів випав з колиски та обірвав пуповину, яка зв'язувала його колись з Києвом - матір'ю городов руських.
Для нього почалася своя, окрема історія, в якій слов'янський фактор
(незважаючи на рух «слов*янофілів») відігравав зовсім незначну роль.
Не випадково видатний російський філософ Георгій Федотов у праці
«Росія і свобода» зазначав: «Є одна область середньовічної Русі, де вплив татарства відчувається сильніше, - спочатку майже точка на карті, потім пляма, що розпливається і за два століття покриває всю східну Русь. Це Москва, «збирачка» землі російської. Зобов*язана своїм вивищенням передусім татарофільській і зрадницькій політиці своїх перших князів, Москва завдяки їй забезпечує мир і безпеку своєї території, приваблюючи цим робоче населення, і переманює до себе митрополитів... У самій московській землі запроваджуються татарські порядки в управлінні, суді, зборі данини. Не ззовні, а зсередини татарська стихія оволодівала душею Росії,
проникала у плоть і кров. Це духовне монгольське завоювання йшло паралельно з політичним падінням Орди. У ХУ сторіччі тисячі хрещених і нехрещених татар йшли на службу до московського князя, вливаючись у ряди служилих людей. майбутнього дворянства, заражали його східними поняттями і степовим побутом».
Так, за Федотовим, закладались основи московської культури. А як
ішов її розвиток? Згідно з тим же Федотовим:
"...Весь процес історичного розвитку на Русі став протилежним
західноноєвропейському: це був розвиток від свободи до рабства. Рабство диктувалося не капризом вололарів, а новим національним завданням. Створення імперії па мізерній економічній базі. Тільки граничним і загальним напруженням, запізною дисципліною, страшними жертвами могла існувати ця злидарська, варварська держава, що безконечно розросталась.
У татарській школі, на московській службі викувався особливий тип
російської людини - московський тип, історично найбільш міцний і
тривкий з усіх змінюваних образів російського національного обличчя.
Цей тип, психологічно, становить сплав північного великокороса з кочовим степовиком... Світогляд російської людини вкрай' спростився; навіть порівняно з середньовіччям москвич примітивний. Свобода для москвича - поняття негативне: синонім розпусти, безкарності, неподобства... Розбійник - це ідеал московської волі, як Грозний - ідеал царя. Оскільки воля, подібно до анархії, неможлива в культурному співжитгі, то російський ідеал волі знаходив собі виявлення в культі пустині, дикої природи, кочового побуту, циганшини, вина, розгулу, самозабуття пристрасті розбійництва, бунту і тиранії».
Сподіваюся, що ці міркування Георгія Федотова допоможуть багатьом читачам відповісти і па запитання: звідки раптом у нинішній Росії взявся Жириновський? Він виріс з московського менталітету. Виріс, завоював позиції й почуває себе дуже впевнено. А як же інакше?
Але великоросам не вдалося уникнути не тільки татарського впливу.
Ще до нашестя монголів у верхів'ях Волги і Ками відбувався доволі
інтенсивний процес, якщо можна так висловитися, взаємо-асиміляції
русів та угро-фінів. Не випадково видатний історик Василь Ключевський у своєму «Курсі російської історії» був змушений визнати, що «в російське середовище проникало немало фізичних і моральних особливостей, успадкованих від фінів, що розчинилися в ньому». І ще одне:«Наша великоруська фізіономія не зовсім точно відтворює словїянські риси».
Але це так. між іншим, спеціально для захисників великоруської
етнічної чистоти. Ми ж повернемося до теми культури, зокрема до теми культури праці. І тут варто вислухати думку ще одного чудового представника російської філософської думки - Федора Степуна. Ось що писав він у 1923 році (в еміграції) у праці «Думки про Росію».
"Чотириста років поспіль, з самого визволення від татарського ярма.
російський народ жив. кажучи дещо парадоксально, нездійсненною
мрією включення горизонту що охоплює російську рівнину, до. складу Держави Росіської. Від царювання до царювання все ширше й ширше розливалася Росія на північ, на схід, на південь і. нарешті. на захід, шукаючи і не знаходячи природних перешкод своєму запаморочливому швидкому зростанню. За чотириста років територія Росії збільшилася у 36 разів. Факт цей, що лежить в основі російської історії, докорінним чином визначив собою не тільки стиль російського земельного господарювання, а й у певному сенсі і стиль усякого російського діяння і творчості
Труд, покладений російським народом на створення Держави
Російської, був, звичайно, величезним, і все ж він ніколи не був тим,
що під словом труд розуміє працелюбна Європа, що під ним нині ро-
зуміємо вже ми: він не був наполегливою, повільною роботою, систематичним доданням матеріалу спеціально винайденими для цього засобами. Читаючи будь-яку російську історію, Дістаеш враження, що російський народ не стільки завойовував землю, скільки без бою забирав в полон. Ця військовополонена земля і працювала на російський народ, працювала без того, щоб він сам на ній по-справжньому працював. Так постійний колонізаційний розлив Росії, безустанний приплив хлібородних рівнин, які доводилося поспіхом заселяти і засівати, позбавляв російський народ не лише необхідності, а й можливості турботливої і старанної праці на землі. Так сторіччями створювався 'у Росії стиль малокультурного. варварського господарювання, психологія
безлюбовного ставлення до улюбленої землі... У специфічній російській релігійній філософії є та сама неохайність, що й у російському земельному господарюванні».
Думки Федора Степуна проливають достатньо яскраве світло не
тільки на формування землеробської культури у Росії, а й на формування менталітету великоруської нації. Цікаво, що радянський період історії не вніс у цей менталітет якихось істотних змін. Потяг до військовополоненої землі тривав. Підтвердження цього - занедбане нечорнозем'я та «підкорена» цілина.
Який же тип людини породжує цей менталітет? Частково на це запи-
тання, як ми переконалися. відповів Георгій Федотов. Він виділив суто московський тип. Але тип загальноросійський мало чим відрізняється від типу московського. І це тонко помітив Василь Розанов, чудовий аналітик, знавець людської душі. Ось що писав він у праці «Російський Ніл»:
«Я схильний думати, що і «російські умови" в найширшому ро-
зумінні слова, захоплюючи сюди не тільки політику, а й міський та становий устрій, і церкву, і «навчання» - всі разом мало-помалу здрібнили «російську породу», довели її до виродження, до безсилля, дикості, черствості, до втрати самої вразливості, і ця тупість вразливості стала не особистим, а родовим, спадковим, звідки й пояснюється безліччю людей відиічений факт, що більш талановитими і «обіцяючими» є люди з вкрай диких російських окраїн, «сибіряки». з Дону, з глухої-глухої Волги, з далекого північного краю, бо ці люди виросли поза всіма впливами «російської громадянськості» і «російської ОСВіТИ», які, наче поганий плуг землю, тільки псують, а не обробляють людину».
Ось на такому грунті, у такій, як тепер модно говорити, аурі .зводився величний храм російської культури. Зволився не завдяки їй, а всупереч. І виникає запитання: як це могло статися? Адже вбога земля не дає пишних сходів.
Василь Розанов пунктирно позначив цей феномен - формування основних культурних цінностей за рахунок припливу "окраїнних людей. Він сказав "А". Та міг и сказати і "Б" і "В"... Ми ж то знаємо, яка величезна хвиля синів України трудилася на ниві російської кльтури! Можна назвати дестяки тисяч імен, але достатньо і кількох. Микола Гоголь - у літературі, Дмитро Бортнянський у музиці, Володимир Боровиковський - у живописі, Олександр Безбородько - у мистецтві дипломатії, Володимир Вернадський - у науці... До цього можна додати, що в російську культуру абсорбувались представники багатьох поневолених народів, а з часів Петра І вона стала відкритою для західний ідей та впливів.
Але, розглядаючи російську культуру як певний синтетичний про-
дукт, ми все ж знову й знову повинні задумуватися над раніше заданим питанням: чи справді потрібна нам велика ложка, щоб черпати без розбору з великого казана? Адже, незважаючи на величезні досягнення, є в ній і те, чого я, наприклад, ніколи не пригорнув би до серця. І це не тільки наліт азіатчини, потяг до месіанства, байдужість до долі «інородців», шовінізм, який доходить до масового психозу... Чи варто нам сьогодні пропагувати клерикалізм і антисемітизм Федора Достоєвського, непротивленство Льва Толстого, українофобію Віссаріона Бєлінського, асиміляторські ідеї Олександра Солженіцина?.. І подібним прикла-
дам немає ліку! Мабуть, від казеінного захвату нам просто треба перейти до нормального критичного аналізу російської культурної спадщини, не забуваючи при цьому, мудрих слів академіка Вернадського:
«Суть українського питання полягає в тому, що українська (мало-
руська) народність виробилась у виразно окреслену етнографічну індивідуальність з національною свідомістю, завдяки якій намагання близьких і дальніх родичів перетворити її в простий етнографічний матеріал для зміцнення панівної народності залишались і залишаються марними. Національна самосвідомість українців розвивалася на ґрунті етнографічних відмінностей. , особливостей психіки, культурних тяжінь і нашарувань, що зв'язують Україну із Західною Європою, і історично сформованого укладу народного життя, пройнятого духом демократизму».
Це було написане у 1915 році. А ми досі не приступили всерйоз до
«видавшовання по краплі» того психологічного рабства, про яке так
прегарно писав Антон Чехов.
Березень 1994


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 10402931_1069199139773005_6664804111645135348_n


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

MaleFactor

MaleFactor
ADMIN
Лялька пишет:Как Вам такое сообщение? Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 3829237429  Конечно уже не раз готовились и к апокалипсису, и к концу света, и к темноте и вот опять,  новость была опубликована самим главой НАСА Чарльзом Болденом. С 16 по 22 декабря 2014 Земля на 6 дней погрузится в темноту.   Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 1180323153

Если это правда, то за 6 суток без солнечного тепла можно и насмерть замерзнуть. Опять же, в городах будет коллапс без электричества и связи плюс грабежи, мародерство и прочие прелести Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 3966651488

Как страшно жить, дорогие женщины, как страшно жить ©️... Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 3493114018


---------------------------------------------------------
А в конце всех историй Азраил, которому была ведома тайна, подумал: «Я ПОМНЮ, КАК ВСЕ ЭТО СЛУЧИТСЯ ВНОВЬ»
https://www.mf-stb.net

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 10704159_10152355684281012_6456999025245803937_n


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
«Местные нас поддерживают пятьдесят на пятьдесят». Разговор с директором магазина из Москвы, который стал донецким диверсантом
http://tvrain.ru/articles/mestnye_nas_podderzhivajut_pjatdesjat_na_pjatdesjat_razgovor_s_direktorom_magazina_iz_moskvy_kotoryj_stal_donetskim_diversantom-378458/


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Всемирный банк ждет дальнейшего падения цен на нефть :san-003:
http://tvrain.ru/articles/vsemirnyj_bank_zhdet_dalnejshego_padenija_tsen_na_neft-378516/


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky

Никогда не знаешь, что будет завтра или через 18 лет.
И вот выросло из этого, то что выросло.


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 10433790_805107979548801_6848400615565974171_n
подобное притягивает подобное Попкорн (флудильня) - Том VIII - Страница 4 4175450823


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Myroslava Gongadze
12 ч. · отредактировано · 
Довго говорила з Байденом про Україну на літаку додому. Друзі, украінці, урядовці і всі разом взяті, потрібен уряд і реформи. Терміново. Повірте мені, кажу вам це з перших уст, американці роблять неможливе щоб втримати міжнародну коаліцію проти Росії. Тепер я знаю багато з деталями, нажаль не для публікації. Буде уряд - будуть додаткові гроші і решти допомоги. Ви навіть не уявляєте , що роблять наші "європейські друзі" лише щоб нічого не робити. І не все золото що блищить, і кричить, це я про друзів Украіни в Конгресі США, які мають мало впливу на республіканський кокус, зато вміють робити гарні епатажні заяви.


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Математик

Математик
Гуру


---------------------------------------------------------
Жизнь отдельного человека имеет смысл лишь в той степени, насколько она помогает сделать жизни других людей красивее и благороднее©️

Самая большая глупость — это делать то же самое и надеяться на другой результат©️

Спонсируемый контент

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу  Сообщение [Страница 4 из 67]

На страницу : Предыдущий  1, 2, 3, 4, 5 ... 35 ... 67  Следующий

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения