Кафе У Жеки - Форум СТБ

Резервная площадка Кафе У Жеки Форума СТБ


Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Кафе У Жеки - Форум СТБ » Кафе "У Жеки" » Попкорн (общество, политика) » Попкорн (общество, политика) - Том LXIV

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV

На страницу : Предыдущий  1 ... 6 ... 9, 10, 11 ... 15 ... 21  Следующий

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз  Сообщение [Страница 10 из 21]

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Первое сообщение в теме :

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 54512111


Когда в реале станет всё тоскливо
Ты только сам исправить не берись
Сюда всегда иди,и так,вроде игриво
Хрустя попкорном,флудом поделись 

©Математик


Пусть идут все нах*р
Пока у нас есть Петр Алексеевич
Я сплю спокойно
Них*ра не будет
Ни хорошего
Ни плохого

©капитан овечкин


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

MaleFactor

MaleFactor
ADMIN
яло пишет:Мале, Позравляю!!! С Твоим Днем!!!

Яло! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043 Спасибо!!! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 646407513 )))


---------------------------------------------------------
А в конце всех историй Азраил, которому была ведома тайна, подумал: «Я ПОМНЮ, КАК ВСЕ ЭТО СЛУЧИТСЯ ВНОВЬ»
https://www.mf-stb.net

Лялька

Лялька
Гуру
Гуру
Мале! Вітаю з Днем народження! Здоров'я, успіхів, везіння, завжди гарного настрою та вірних друзів!  Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 646407513

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 5d9f198353343715574472


---------------------------------------------------------
"Нет врага более жестокого, чем прежний друг" - Андре Моруа.

Лялька

Лялька
Гуру
Гуру
Яло, Санчез, Масёк, Евчик, Мале - всех обнимаю, всем приветы! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043


---------------------------------------------------------
"Нет врага более жестокого, чем прежний друг" - Андре Моруа.

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
MaleFactor пишет:

Санчез, спасибо тебе огромное! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043 ))) В самую полночь... Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 3190515068
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 1300404760


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Лялька пишет:Яло, Санчез, Масёк, Евчик, Мале - всех обнимаю, всем приветы! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043
взаимно! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043

Привет Лялька!


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Масёк

Масёк
Catman
Подкинули работу - раз, 40 дней.. в общем замотался, несмогтря на карантин. 
Интересно:
https://www.facebook.com/eugene.vaninov/videos/10217103963894356/

Масёк

Масёк
Catman
Маличек, прости подлого кота!

Спойлер:

и пасибки, что поблагодарила заочно)
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 9k=

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 95242248_2608964886045728_4192020748140806144_n.jpg?_nc_cat=100&_nc_sid=d4cf07&_nc_ohc=Tm9JzE7W5E4AX-ngRsd&_nc_ht=scontent.fiev21-2

Масёк

Масёк
Catman
кот отвисает на даче с детьми. Шлют фоты
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 95438575_888240138253140_5202139580907651072_n.jpg?_nc_cat=109&_nc_sid=8024bb&_nc_ohc=1WExa4OGVdoAX8373k2&_nc_ht=scontent.fiev21-1

пойду за столик смотаюсь с ним.

Лялька

Лялька
Гуру
Гуру
Добрий день! Вітаю всіх з святом весни та праці!   Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2282262043


Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 1430386071_1_travnya


---------------------------------------------------------
"Нет врага более жестокого, чем прежний друг" - Андре Моруа.

Масёк

Масёк
Catman
😷🌹Лялечка, приветы, дякую, й навзаем:
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 2Q==

Масёк

Масёк
Catman
заскочил сказать, что убежаль- уехал  к маме.
жизнь, она такая... ну вот как есть. Только сорок дней прошли по папе, и тут - Первомай, и у мамы Майи Днюха. Она захотела. чтоб только вдвоем. Так и будет.
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 DrNntEPqzdlJuXlURlp0lfKNh3r3KEjkgvJj15+BD0S3YKI32DEd40C2M877AAAA==

Масёк

Масёк
Catman
всех попкорновцев витаю по-старинке. 

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 Images?q=tbn%3AANd9GcQiO4QZBQMPK7H5lPXbCSgIczOSLf1uMZwxuxyHaqEk8g248l-D&usqp=CAU

Масёк

Масёк
Catman
2 мая - и хде все? 
 В преддверии победобесия

«Рубати німців, звільнити Прагу» 
 єто про власовцев, кстати....
Спойлер:

«Під вечір один з кавалерійських патрулів проїхав черезГісков , і увесь наступний день через цей населений пункт рухалися піхотні і велосипедні підрозділи (на кожному велосипеді кріпилися фаустпатрони). На питання, куди вони їдуть, відповідали стереотипно: «Рубати німців, звільнити Прагу» – це один з численних спогадів очевидців про просування на початку травня 1945 року до чеської столиці підрозділів 1-ї піхотної дивізії Російської визвольної армії . «Власівці» взяли активну участь в боях за місто, підтримавши місцевих жителів, які підняли повстання  проти німецьких військ, котрі продовжували утримувати Прагу, незважаючи на те що Берлін офіційно капітулював ще вранці 2 травня. Хоча участь підрозділів РВА у звільненні столиці Чехії від нацистських військ давно не є секретом, навколо ролі її 1-ї дивізії, котра повернула зброю проти своїх німецьких союзників та покровителів, і в Чехії, і в Росії тривають суперечки. Як, втім, і навколо всього «власовського» руху – щоправда, безпосередньо в боях за Прагу лідер російськихколабораціоністів генерал Андрій Власов  участі не брав.
У районі Праги в ті дні опинилася 1-а піхотна дивізія РВА  під командуванням генерала Сергія Буняченка  – колишнього полковника Червоної армії, який наприкінці 1942 року потрапив до німецького полону і пізніше погодився співпрацювати з генералом Власовим. У квітні 1945 року деякі частини цієї дивізії (усього вона налічувала не менше ніж 18 тисяч бійців) вели бої з радянськими військами на сході Німеччини, на плацдармі Ерленгоф . Зазнавши втрат, дивізія відійшла на південь, до Чехії, фактично вийшовши з підпорядкування німцям. Буняченко розраховував дістатися до західних районів Чехії, звільнених на той час американськими військами, і здатися їм, уникнувши потрапляння в руки солдатів Червоної армії. Врешті-решт так і сталося, але відповідно до рішень «великої трійки» західні союзники згодом видали велику частину солдатів і офіцерів дивізії Буняченка, як і інших формувань колабораціоністів , радянській стороні. Однак дорогою до американців бійці 1-ї дивізії РВА допомогли повсталій Празі, яка була майже повністю очищена від німецьких військ до моменту появи на її околицях перших радянських танків і солдатів.
Про цей завершальний епізод Другої світової війни в Європі, який мав велике значення для історії Праги та чеського народу, розповідає у своїй книжці «Прага під бронею власівців. До історії бойових дій у Празі 5–8 травня 1945 року» чеський історик, колишній керівник празького Інституту вивчення тоталітарних режимів Павел Жачек. Книжка наполовину складається з унікальних архівних фотоматеріалів, які розповідають про ситуацію у Празі у перші дні травня 1945 року і про участь 1-ї дивізії РВА у звільненні чеської столиці.
авел Жачек відповів на питання Радіо Свобода.
– Для чеських істориків участь бійців Російської визвольної армії у звільненні Праги – добре досліджена тема?
– Відносно відома тема, я б сказав. Але більша частина цих архівних матеріалів і свідчень стала надбанням істориків лише в останні кілька десятиліть.
– Сама участь 1-ї піхотної дивізії РВА у Празькому повстанні можна вважати вирішальною? Чи можна сказати, що без допомоги власівців німці розгромили б повстання?
Якби ці німецькі частини дійшли до Праги вже 6-го або 7-го вранці, кінець повстання міг бути більш кривавим

– Перебіг подій був би, безсумнівно, іншим. Саме рішення допомогти повстанцям-пражанам було ухвалене командуванням 1-ї дивізії в районі міста Бероун уже 5 травня. Протягом наступного дня йшла підготовка до наступу, який був здійснений 6-го пізно ввечері. Бійцям РВА вдалося зупинити просування одного крила бойової групи СС, яка наступала на Прагу з півдня. Це виявилося ключовою подією, тому що, якби ці німецькі частини дійшли до Праги вже 6-го або 7-го вранці, кінець повстання міг бути більш кривавим – тоді часто використовувалося порівняння з розгромом Варшавського повстання .
– Чому, власне, власівці допомогли чехам? Які цілі вони переслідували, вступаючи в бій на боці празьких повстанців?
Прага була важливим центром антибільшовицької російської та української еміграції ще з 1920-х років. Серед цих міркувань було і таке: пробитися у Празі до будівлі Чеського радіо і передати в ефір свої політичні заяви. Цього їм у результаті не вдалося

– Тут є кілька моментів. Перший, про який згадують нечасто, – те, що з Прагою власівців пов’язували певні почуття. У листопаді 1944 року саме у Празі виник Комітет визволення народів Росії (КВНР)  – політичне об’єднання, до якого «додавалися» збройні формування, зокрема, і Російської визвольної армії. Другий момент – Прага була важливим центром антибільшовицької російської та української еміграції ще з 1920-х років. Ну і, звичайно, найголовніше: це рішення було частиною загальних роздумів командування цих військ про те, що робити далі. У момент наближення до Праги варіантів у них було два: один – пробиватися до американців, не вступаючи в сутички з німцями (на цьому наполягав генерал Власов – ред.), інший – дорогою допомогти чеським повстанцям. З військово-політичних міркувань вони зупинилися на другому варіанті. Серед цих міркувань було і таке: пробитися у Празі до будівлі Чеського радіо і передати в ефір свої політичні заяви. Цього їм у результаті не вдалося.

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 DB770AB4-1250-4D4A-B16D-C6F94A88CEDF_w650_r0_s


Солдати РВА і празькі повстанці на вулиці Плзенській у Празі, 7 травня 1945 року

– Ви розглядаєте празьку епопею власівців як окрему історичну подію чи сприймаєте її в контексті всієї історії РВА?
Перші фотографії та свідчення очевидців я зібрав ще до 1989 року. Але всі історичні обставини я зрозумів лише згодом, і вони відображають драматизм епохи. Деякі бійці 1-ї дивізії брали участь і в боротьбі з партизанами в Білорусії. Це ще одне свідчення того, що війна не була чорно-білою, а була складною картиною

– Я ріс у 5-му районі Праги, тому самому, де в травневі дні 1945 року присутність власівців була найбільшою. Перші фотографії та свідчення очевидців я зібрав ще до 1989 року (рік падіння комуністичного режиму в Чехословаччині – ред.), будучи студентом. Але, з іншого боку, всі історичні обставини я зрозумів лише згодом, і вони відображають драматизм епохи. Наприклад, у наданні допомоги повстанцям брав участь розвідувальний батальйон майора Костенка, який раніше, у 1944 році, найтрагічнішим чином (для жертв, звісно) брав участь на боці німців у придушенні іншого повстання – Варшавського. Деякі бійці 1-ї дивізії брали участь і в боротьбі з партизанами в Білорусії. Це ще одне свідчення того, що війна не була чорно-білою, а була складною картиною. Звісно, з точки зору пражан великим щастям було те, що їм на допомогу тоді прийшла ціла добре озброєна і навчена дивізія. Що, звісно, не виключає всіх інших обставин, пов’язаних із цими солдатами.

Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 82F11CD7-2639-47DB-BDFC-167784B593B2_w650_r0_s


Генерал РВА Сергій Буняченко, травень 1945 року

– Чи стикаються чеські історики зі спробами політизації минулого, з політичним тиском у своїй роботі, чи тут ситуація повністю відрізняється від того, з чим доводиться мати справу історикам у Росії?
В Росії офіційний підхід до історії – інструментальний. Вона може служити інструментом політики. У нас (у Чехії – ред.) у парламенті представлена нереформована Комуністична партія, її представники трактують історію майже так само, як це робилося до 1989 року

– Наскільки я можу судити, в Росії офіційний підхід до історії – інструментальний. Вона може служити інструментом політики. З моєї точки зору, це абсурд. Звичайно, заслуговують на всіляку підтримку ті російські вчені, які чесно намагаються досліджувати маловідомі сторінки історії, зокрема, радянського періоду. З іншого боку, і у нас є політики, які вважають, що історію слід презентувати суспільству інакше, ніж це робиться. У нас (у Чехії – ред.) у парламенті представлена нереформована Комуністична партія , її представники трактують історію майже так само, як це робилося до 1989 року. Вони чинять опір об’єктивним оцінкам комуністичного режиму, відкидаючи результати новітніх досліджень, що спираються на архівні матеріали. Тобто можна говорити про якесь політичне втручання, але воно має досить маргінальний характер. Радше мова про подання і побажаннях деяких політиків, насамперед радикально лівої орієнтації.
*****
Командувач 1-ї піхотної дивізії РВА генерал Сергій Буняченко, так само, як і Андрій Власов і ще кілька лідерів КВНР, був засуджений радянським судом до смерті і повішений у дворі Бутирської в’язниці в Москві 1 серпня 1946 року.

https://www.radiosvoboda.org/a/29025298.html

Масёк

Масёк
Catman
в свзи с той историей, что в предыдущем коменте, чехи снесли маршала Конева, водруженного у них совком, как типа освободителя Праги. Но ПРАГУ -ТО 1 ДИВИЗИЯ РОА ОСВОБОДИЛА.   Пардон за крупняк, не доглядел.
И вот именно власовцам, что спасли Прагу и пражан, сейчас изготовили скромный памятный знак или типа того, что будет на месте коня и Конева. Это моя супруга сегодня по телику на Еспрессо слоышала. Была связь с Прагой. 
Однако вернемся к запоребри ку. 
Понятно, что кремль рехнулся по-обычаю и завел на деятелей суверенного государства криминал.  Реакция чехов не забарылась, хехехе


МЗС Чехії різко відреагувало на відкриття в Росії кримінальної справи проти влади Праги

Муніципальна влада Праги демонтувала пам'ятник радянському маршалу Іванові Конєву. Слідчий комітет РФ відкрив проти представників чеської влади кримінальну справу.


Спойлер:

 квiтня, 2020 18.53
Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 99_tn
Кримінальне переслідування празької влади з боку РФ неприпустиме, підкреслили у МЗС Чехії 
Фото: depositphotos.com (архів)

Міністерство закордонних справ Чехії "категорично відкинуло" втручання Росії у внутрішні справи Чеської Республіки у зв'язку з відкриттям Слідчим комітетом РФ кримінальної справи проти муніципальної влади Праги через демонтаж пам'ятникарадянському маршалу Іванові Конєву. Про це йдеться в заяві чеського зовнішньополітичного відомства, опублікованій  10 квітня.
"Міністерство закордонних справ Чехії категорично відкидає втручання державних органів РФ у внутрішні справи Чеської Республіки. Якщо влада Росії продовжить свої конфронтаційні заяви і дії в такому самому дусі, це стане сигналом того, що вона втратила інтерес до розвитку взаємовигідних відносин між нашими країнами", – ідеться в заяві.
У МЗС підкреслили, що місцеве самоврядування в Чехії "є невід'ємною частиною конституційного ладу" і "судове переслідування демократично обраних представників іноземною державою за виконання їхнього мандата неприпустиме".
Також МЗС вказує, що Чехія поважає всіх загиблих червоноармійців, які боролись за звільнення країни під час Другої світової війни, і нагадує, що, крім росіян, за звільнення тодішньої Чехословаччини боролися "українці, білоруси та інші народи тодішнього СРСР".
"Пам'ятник маршалу Конєву є військовим меморіалом і підпадає під дію Договору про дружбу і співробітництво 1993 року, але переміщення статуї не суперечить його формулюванню. Однак ми хочемо нагадати російській стороні, що, хоч Чеська Республіка належно дбає про 4224 військові могили, будівлі або меморіали, на які, на відміну від статуї маршала Конєва, поширюються положення Угоди між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації, військових меморіалів полеглих чехословацьких легіонерів у Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях у РФ досі не відновили", – підкреслено в заяві.
У відомстві додали, що "якби РФ була зацікавлена в отриманні статуї маршала Конєва, їй довелося б домовитися з власником пам'ятки, і це не МЗС Чехії".
Під час Другої світової війни Прагу – на той момент столиця Чехословаччини – звільнили внаслідок Празької наступальної операції 6–11 травня 1945 року. Конєв був одним із командувачів радянської групи військ.
Однак у Чехії до Конєва ставляться негативно через його причетність до придушення Празької весни у серпні 1968 року. У 2018 році Чехія визнала ці події вторгненням та окупацією .
Пам'ятник Конєву демонтували 3 квітня  2020 року. Глава району Прага-6 Ондржей Коларж пожартував, що зробили це за недотримання карантину, оскільки Конєв був без маски. Чеська влада заявляла, що планує помістити пам'ятник у Музей пам'яті XX століття.
Після демонтажу пам'ятника Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за ч. 3 ст. 354.1 Кримінального кодексу РФ (паплюження символів військової слави Росії, вчинене публічно). "Як вважає слідство, такими цинічними діями муніципальна влада міста Праги грубо порушила взяті на себе Чеською Республікою зобов'язання в межах двосторонніх домовленостей із Російською Федерацією, продемонструвавши свою зневагу до спільної пам'яті та історії боротьби радянського народу з фашизмом", – заявили  у СК.
Теги: РосіяМЗСЧехіяМЗС РосіїМЗС ЧехіїПрагамеморіал



https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-mzs-chehiji-rizko-vidreaguvav-na-vidkrittja-v-rosiji-kriminalnoji-spravi-proti-vladi-pragi-1495099.html

Sanchezz

Sanchezz
Супергуру Eye in the Sky
Масёк пишет:2 мая - и хде все? 

Привет Масек! Попкорн (общество, политика) - Том LXIV - Страница 10 940518261

потихоньку лето приближается, на улице сегодня уже +25, хорошо.

блин, когда этот карантин и эта эпидемия кончится?
надоело уже.

а ты как?


---------------------------------------------------------
Стараюсь не спорить с дураками! Пусть они спорят друг с другом!

Спонсируемый контент

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу  Сообщение [Страница 10 из 21]

На страницу : Предыдущий  1 ... 6 ... 9, 10, 11 ... 15 ... 21  Следующий

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения